Три лiтери

[Aftorr]

Когда работал в ЗАО БАН так гадко и мерзко стало что не вытерпел и черкнул.                                               
Три літери  Мабуть, найбільш важкі ті дні
Коли втрачає зміст життя
Коли на всі питання відповідь лиш "ні"
А речі всі навколо - це сміття.
Тоді всі зміни лиш на гірше
Майбутнє - темна хмара грозова
Здаєтся, ось-ось трапится найгірше
І на шматки дрібні мене це розрива.
Тоді так важко знайдене кохання
Зникає, мов окаянна мара
В той день, коли найкращі побажання
Здаются лиш сміттям: найважливішого нема.
Є фальш, є посмішка несправжня
Присутній також непотрібний сміх
З середини ж росте нестримане бажання
Послати на три літери усе і всіх.

[S!N]

Зачот! мне понравилось! 

[graved1gger]

класс=)

[Aftorr]

Спасибо, мне очень приятно.

[S!N]

Aftorr, Пиши исчо!

[Aftorr]

Настроение нужно подходящее.Продолжу когда начнется "осiння депресiя"

[Aftorr]

Не могли бы читатели оставлять отзывы?

[AllGooD]

Да супер супер.Аффтор -кросавчег +1

[Aftorr]

Спасибо

[Edd.Dragon]

Настроение нужно подходящее.Продолжу когда начнется "осiння депресiя"

Надо тебя устроить еще в какое-то подобное ЗАО 

[IK91]

Главное что бы БАН  !

[XPOHUK]

Да уж, крик души. Afftar'y зачот. Я когда проходил  преддипломную практику в захолустном селе тоже тогда что-то нацарапал (записей не осталось, увы), с тех пор правда не увлекаюсь рифмоплетством.

[Aftorr]

Хм...Вроде всем понравилось

[Aftorr]

Жду коментов!

[graved1gger]

Жду коментов!

а что тут коментить...

аффтар пешы исчо ©

[Diablo5]

во с утра настроение поднял молодетс великий человек

[Aftorr]

Ох, вы так клянчите что пришлось поискать в своих тетрадках еще что то.После этого ничего на ум не пришло поэтому выкладываю старое.Обещаю выложить класную прозу: нашел в той же тетрадке ждите...А пока вот
Немає змісту це безглузде почуття
Що кидає назустріч один одному людей
Попереду в них розпач, біль й дорога в небуття
Розлука й серце, видране з грудей...

Та осінь зводить знов і знов серця
Навіщо їй це? - запитаєте мене
Щасливі пару днів, можливо навіть місяця...
А потім знову це бажання в них мине.

Забуті щастя, радість, посмішки й цілунки
Немає й сліду від шаленого бажання
Назад повернуті взаємні подарунки
Занедбане те щире почуття - кохання.

Калюжі й бруд, що під ногами
Холодний вітер, дощ та перший сніг
Назавжди мені будуть ворогами
Адже в цю пору втриматись не зміг...

[Кyля]

Ти використовуэш перхресне римування, выршовий розмыр нехочеться зясовувати

[dojik]

...

Хит потенциальный. Но по твоему поведению на форуме не скажешь, что это крик души, я так думаю.

[Varik]

Прикольно наваял, Респект

[criminal]

Поэзия - это высоко! Непоганi вiршi, хлопче!))