Група Resnullius

[Joy32]

Історія групи RESNULLIUS
Частина перша
Дійові особи:
Саванчук Володимир (Саван)- гітара
Оштук Андрій (10штук) - гітара
Черняк Артур (САП) - барабани-тарелі
Залевський Стас - горлянка
Дуров Руслан - бас-гітара

Юра - ex- ex- ex-барабанщик
Треш - ex- ex-барабанщик
Вакула - ex-барабанщик
Суслов, Залізяка, Сусаня (Крячко Олександр) - ex-басист
Рома Степанович (Пікач) - ех-вокаліст

Всі події стосовно формування музичних смаків учасників, що і зумовило в подальшому створення групи почали відбуватися в шкільні роки... В нашому випадку голодні діти після розвалу Радянської імперії були просто поглинуті вседозволеними нечуваними досі звуками таких груп як Nirvana, Aerosmith, Guns'N'Roses, Metallica... які розбивали вщент моральні устої рядової радянської людини. Згодом коло музичних уподобань посітйно розширювалося, і ми по трохи почали братися за музичні інструменти та підбирати акорди груп російського року (Чиж, ДДТ, ЧайФ, Кино, Крематорий), українського (ВВ, ЯЯЯ, Плач Єремії), а також гітарні рифи a-la Metallica в акустичному варіанті (насьогодні ще збереглися тогочасні записи акустичних версій Whiplash, Seek & Destroy, So What?).
На той час каркас майбутньої групи RESNULLIUS формували Саван, Оштук та Суслов. Саван із Оштуком навчалися в одному класі (по ходу панковали, першими в школі почали носити ковбойські чоботи (як в Metallica!) та попроколювали вуха), а після школи тусовалися гуртом із Сусловим - грали музику, разом проводили вільний час у пошуках пригод...
Згодом, із плином часу, в акустичному звучанні для хлопців стало відчутно бракувати драйву, що зумовило пошуки перших електрогітар. Саван придбав собі за 60 баксів першу електрогітару виплекану (чи то виклепану? ) власноруч одним з рівненських "майстрів", який в якості звукознімача вправно приладнав до гітари змайстрований у формі сингла мікрофон, запевнивши, що Савану, як гітаристу-початківцю просто неймовірно пощастило з придбаним інструментом (відшукати би зараз того штукаря ... замовили б цілу партію). Ця гітара і сьогодні прикрашає Саванову кімнату і той планує згодом продати її на аукціоні за шалені гроші... Натомість Оштук придбав собі гітару за тридцять зелених американських грошей, однак, довелося вкласти ще 30, щоб почути як вона звучить... Суслов, як переважна більшість басистів загартованих ще в радянські часи починав з такої популярної моделі басу як "Урал". Також Суслову траплялося сідати і за барабани, що підтверджує попередня світлина .
Отже, здобули собі хлопці електроінструменти - почали грати музику, почали називатися ГРУПОЮ...
Без довгих роздумів назвати групу було вирішено RESNULLIUS (Res Nullius - лат. Річ нікому не потрібна, нікому не належна, безкорисна річ). Це поняття якнайкраще характеризує творчість музикантів в усіх своїх проявах, які чинять опір налагодженому порядку речей, усвідомлюючи всю непотрібність своїх зусиль для індивіда в матеріальному чи фізіологічному плані, водночас, провокуючи моральний та духовний розвиток особистості. Не відображаючи визначеної спрямованості, позиція, яка закладена в назву гурту, абсолютно звільняє творчість музикантів у всіх своїх проявах від системної залежності.

СИСТЕМІ НЕ ПОТРІБНІ RESNULLIUS...

... RESNULLIUS РУЙНЮТЬ СИСТЕМУ

Отже, група була створена, в ході репетицій в домашніх умовах на потужностях вітчизняної аудіотехніки почали створюватися та записуватися перші гітарні рифи RESNULLIUS та зароджуватися пісні (до речі, одною з перших була "Природжений бог").
Все було б нормально якби Igor Cavalera так хвацько не вигравав на барабанах... (на той час ми були вже повністю поглинуті творчістю таких монстрів важкої сцени як Sepultura, Pantera та Slayer). Перша серйозна проблема, яка постала перед щойноспеченою командою - це відсутність барабанщика.
Розпочалися пошуки драмера, що стало для молодого гурту найскладнішою проблемою в період формування. Адже без вдалої ритм-секції усі творчі пошуки музикантів можуть звестися нанівець.
Невеликими зусиллями по всьому Рівному були розклеєні оголошення:



Незабаром на нього зголосилися кілька молодиків: Юра, Треш і Свірін. Варіант зі Свіріним відпав сам собою так як він вже був дещо досвідченим музикантом, мав досвід гри у відомих на той час місцевих гуртах (зокрема "Temporary Insanity") та панькатися з ,,молодими та перспективними" йому було не до снаги.
Тому ми запросили на репетицію Треша, котрий був вже досить ,,популярною" особою серед неформальної молоді і були приємно вражені його зацікавленістю співпраці з RESNULLIUS. Проте, на цьому проблема ще не вичерпалася - Треш з багаторічним стажем ударника не мав власних барабанів.
Тоді нам на допомогу прийшов Юра. Він був ,,молодим та перспективним", без стажу, проте, з власними барабанами і також претендував на місце драмера в RESNULLIUS.
Потрібно було провести тестування барабанщиків... ...що і було влаштовано.
На зламі 1998-1999 років під час зимових канікул в приміщенні дитячої школи ,,Центр надії", стіни якої товариш Суслов охороняв від хуліганів та злодіїв, була організована перша репетиційна база RESNULLIUS. Ми допомогли Юркові привезти з села барабани і почали грати музику. Все прояснилося відразу... Просто кажучи, не оскаржуючи музичних вподобань інших людей, з Юрком ми не зійшлися у смаках... Тому, на його барабанах довелося грати Трешу... ...Але недовго...
Зібрана команда почала готувати програму для виступу, щоб порадувати рівненського меломана УКРАЇНСЬКИМ МЕТАЛОМ. В результаті переговорів з паном Сірком була досягнута домовленість про виступ в рок-клубі ,,Яма" на розігріві в місцевої команди Temptation. Програма виступу була складена, але з підготовкою почалися проблеми...
...Із закінченням канікул репетиційна база згорнулася і потрібно було шукати нове місце. Треш цю проблему взяв на себе... Мовляв: ,,Ви хлопці готуйтеся грати на гітарах вдома, а я - не підведу! І приміщення для кількох репетицій перед концертом зможу без пролем влаштувати!" В результаті саундчек перед концертом і став нашою репетицією, що розвеселило учасників TEMPTATION і пана директора...
Отож, навесні 1999 року відбувся дебютний виступ RESNULLIUS, який став водночас і останнім для першого барабанщика гурту... Звичайно, виступ видався не з найкращих - відверті помилки, недосвідченість, непідготовленість - все далося в знаки... Але, одночасно, він підштовхнув нас для подальшої наполегливішої роботи, складання відповідних висновків та виправлення помилок. Після цього Треш став більше цікавитися алкоголем, татуюваннями і блядством, аніж репетиціями... З цих причин йому більше не судилося грати в RESNULLIUS.
Савана невдовзі побрили в солдати і в Оштука з Сусловим з'явилося півтора роки на те, щоб знайти для гурту приміщення та барабанщика.
Новим барабанщиком ватаги став Вакула - свідомий і відповідальний хлопець, хоча зі своєрідними ідейними переконаннями та природною відсутністю відчуття ритму. Вакула був не на один рік старший за інших учасників гурту, проте, це не стало завадою для співпраці.
Потрібно було знайти приміщення, що виявилося надзвичайно складною проблемою...Кому потрібні музиканти з гучною музикою, а тим паче початківці??? Виявляється, що інколи й такі знаходять притулок в цьому світі... Після довгих невтомних пошуків, переговорів з різного роду бізнесменами, бюрократами і аферистами наша дорога прийшла в будинок культури ,,Хімік" ВАТ"Рівнеазот". І тут після розмови з директором у нас з'явився шанс. На той час в ,,Хіміку" вже репетирували кілька гуртів серед яких були Карна, Мій батько п'є, АКУС, Ейфорія, Шмелі, Spiders, СС і відповідальною за це збіговисько була тендітна дівчина Юлія, номер телефону котрої нам дав директор БК ,,Хімік" з побажаннями удачі. Юлія виявилася доброзичливою людиною і, зваживши на наше прагнення доносити музику в маси презентувала нам ключ від кабінету, де ми могли влаштуватися на період творчої перерви гурту СС (гурт ,,СС" в майбуньому як нас так і усіх інших своєю присутністю більше не радував...).
Тож, RESNULLIUS почали вже регулярно займатися та напрацьовувати матеріал для майбутніх музичних звершень. Шкода лише, що Вакула, як і Треш не витримав свого першого виступу в RESNULLIUS...
Навесні 2000 року в "Хіміку" проходив звітний концерт колективів, які займалися в приміщенні будинку культури. Хедлайнерами ШОУ були Шмелі, а перед ними Акус, Мій батько п'є, RESNULLIUS, Карна. Концерт виявився дещо несамовитим в панківських традиціях. Незважаючи на невисоку професійність виступаючих команд атмосфера була жвавою і жива енергетика переповнювала залу. Саме цей виступ і став вирішальним для Вакули як для барабанщика гурту RESNULLIUS. Іспиту він не витримав... На вакантне місце драмера вже була підмічена нова кандидатура... Це був юнак, який інколи приходив на ренпетиції Карни, щоб посидіти за барабанами та потримати палочки в руках коли брат виходив на перекур... (За час репетицій в ,,Хіміку" гурт тісно здружився з командою Карна і з заздрістю на їхніх репетиціях спостерігали за грою барабанщика Карни Ігора... )
Розчарувавшись у Вакулиних можливостях творчого розвитку як ударника з багаторічним досвідом, ми вирішили покласти свої надії на молоде покоління... Крім того, музиканти з Карни підтримали наше рішення і запевнили, що в Артура (Сапа) буде хороший наставник - рідний брат, який посприяє розвитку молодого драмера. Тож Сапу і було запропоновано спробувати себе в ролі барабанщика гурту RESNULLIUS на що він без вагань погодився.
Після ,,вдалого" концерту директор на радощах повідомив усі музичні колективи, що в найкоротші строки усі горе-музики повинні забиратися геть з будинку культури з усім своїм мотлохом... Хоча RESNULLIUS і Карні вдалося залишитися і порепетирувати ще деякий час в ,,Хіміку", та все ж невдовзі їм теж довелося вибиратися на вулицю.
З новим барабанщиком RESNULLIUS відчули командний дух, творче натхнення і нові можливості розвитку... RESNULLIUS і Карна відтоді з'єдналися в одну творчу формацію ("KARNULLIUS"), об'єднану одним приміщенням, спільними інтересами, проблемами, стремліннями, а в подальшому і музикантами, а також поріднена братами-барабанщиками.
Нове приміщення KARNULLIUS знайшли в підвалі міського Залу камерної та органної музики, де пан Маругін Олег давав грати музику за 10 долярів за місяць кожній з команд. Відносини з Маругіним складалися часто дуже напружені з багатьма непорозуміннями, проте, маючи палку пристрасть до баксів він не міг наважитися на те, щоб остаточно розпрощатися з гуртами...
Восени Саван повернувся з війська і RESNULLIUS вже почали займатися вчотирьох. Музикант, який півтора роки був відірваний від репетицій та можливостей творчого вираження приніс в гурт багато нових та свіжих ідей, які почали жваво дискутуватися учасниками гурту. Група надалі почала регулярно натхненно та плідно репетирувати, спрямовуючи всі свої зусилля на творчий розвиток не переймаючись прагненнями частих виступів, представляючи результати своєї роботи на розсуд публіки досить рідко...
Навесні 2001 року Олег Маругін остаточно розгнівавшись попросив RESNULLIUS більше не приходити та не приносити баксів. Після такого повідомлення Сап з Оштуком склали опус наступного змісту:

Я прийшов на Repetition
там була якась херня
Але то якась попсня
Мені сказали - ,,Всьо, Капєц!"
Я подумав і пойняв - ПЕРЕЖИВЕМ!

Так і сталося - ПЕРЕЖИЛИ... Черговою репетиційною базою RESNULLIUS та Карни стала актова зала хімчистки ,,Либідь". Знову з новими силами почали кувати метал... В цей час основною темою для роздумів, запропонованою Саваном стала пропозиція окремого вокаліста гурту - такого собі фронт-мена з потужним риком і вражаючим егнергійним запалом. Після тривалих суперечок окремого вокаліста було вирішено БРАТИ. До цього часу горлянку в гурті дер Оштук одночасно вправляючись із гітарою. Вокалістом RESNULLIUS було випробувано та в подальшому затверджено лідера гурту Мій батько п'є - Романа (Пікача).
Перед ватагою постала ще одна важлива проблема, яка стала загрозою подальшого гармонійного розвитку гурту. Зумовлена вона була критикою Саваном творчих надбань гурту за час його відсутності. Пісні, які були складені Сапом та Оштуком носили дещо панкову забарвленість і засуджувалися Саваном, який прагнув збагатити звучання RESNULLIUS важкістю та ритмічністю, щоб позмагатися в своїй творчості зі справжніми монстрами металу... Суперечки з цього приводу почали ставати все частішими, проте, вони призвели до надзвичайно успішної розв'язки, що дало розвиток двом гуртам - кожному у своєму індивідуальному вираженні. Цими гуртами стали RESNULLIUS і новостворена команда Українська реакційна армія (У.Р.А.), яка розвинула в своїй творчості музичні амбіції двох учасників RESNULLIUS - Сапа та Оштука.
З вдалим розвитком подій гурт RESNULLIUS перебував у повній бойовій готовності з повністю сформованим коллективом та нестримним прагненням налаштованим на регулярні репетиції, створення нових пісень та підготовку концертної програми для представлення своїх надбань на розсуд публіки ... В новому складі з п'яти учасників RESNULLIUS вперше виступили на рок-фестивалі Тарас Бульба в м.Дубно Рівненської області влітку 2001 року. Цей виступ справді приголомшив Дубно металевим саундом і дав можливість музикантам RESNULLIUS вперше побувати на великій сцені, що придало нам життєвої енергії та наснаги для подальшої натхненної роботи.



На цьому короткий огляд формування гурту та його творчих пошуків можна закінчити...
...тому що ІСТОРІЯ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ...

Кінець першої частини


Історія гурту RESNULLIUS
Частина друга


Отже, повністю сформованим складом з п'яти учасників гурт почав займатися з 2001 року, заявивши про себе на рок-фестивалі Тарас бульба в м.Дубно Рівненської області. Проте, зважаючи на згортання активності андеграундного руху міста, гуртові не залишалося нічого іншого як продовжувати формувати свій музичний арсенал на репетиціях. Пік неформального ентузіазму Рівне переживало в другій половині 1990-х років, коли рок-концерти в місті відбувалися ледь не щотижня і рівненську рок-сцену заповнювало безліч команд як молодих, так і вже досвідчених. Згодом, в новому тисячолітті, ентузіасти перевелися (одні розчарувалися в своїх поглядах, інші почали бухати, треті зайнялися щоденними проблемами), а рок-гурти почали вимирати...
Протягом 2001-2003 років RESNULLIUS провели нечисленні виступи в кількох закладах Рівного та області. Крім вищезазначеного факту, концертну активність гурту стримувала ще неготовність виходити на загальноукраїнську сцену, що зосереджувало всі виступи в межах Рівненської області, а також зайнятість музикантів постійною роботою та навчанням. За цей період була змінена ще одна репетиційна база гурту - директор хімчистки ,,Либідь" не витримав наших репетицій більше року, незважаючи на щомісячне фінансове підкріплення в розмірі 10 баксів. Надалі RESNULLIUS почали грати музику в стінах Рівненського державного технікуму економіки та підприємництва.
Восени 2003 року RESNULLIUS зробили першу спробу студійного запису, створивши демо на пісню ,,Кусок фарша" на місцевій студії пана Казанцева. Крім того, ми постійно самотужки або з допомогою друзів проводимо любительські екперименти з записами в домашніх умовах.
2004 рік гурт RESNULLIUS зустрів рішуче націлений на вихід з підвально-пасивного способу існування з метою утвердження своїх позицій на теренах рідної неньки-України та перспективою виступів на міжнародному рівні. Для цього потрібно було брати ініціативу у свої руки і самотужки власними зусиллями будити місцевий андеграунд.
Першою акцією в цьому напрямку була організація концерту присвяченого Дню молоді під назвою ,,День молоді в ,,Юності" за участю місцевих гуртів У.Р.А., Мій батько п'є, ЗАЛУПА та RESNULLIUS. Концерт вийшов на диво успішний і розвіяв усі страхи та сумніви організаторів, незважаючи на першу спробу... Всі гурти виступили блискуче, а завдяки вдало поставленому звуку пана Володимира місцеві слухачі були поглинуті вже призабутими відчуттями справжнього металевого саунду.
Наступного дня після концерту нас вразила неприємна новина, яка стверджувала, що після дворічних репетицій в стінах Рівненського державного технікуму економіки та підприємництва любе приміщення RESNULLIUS вимушені покинути. Проте, безпритульне становище команди досить швидко вирішилося пропозицією Луковця Андрія репетирувати в приміщенні кінотеатру ,,Вересневий", де ми і сьогодні граємо музику.
Нещодавно визначною подією в житті гурту став виступ 6 серпня 2004 року на міжнародному фестивалі екстримальної музики Metal Head's Mission-V в Євпаторії, де Resnullis доволі вдало представили себе а також мали нагоду познайомитися та поспілкуватися з музикантами з різних країн світу.

Хто що про цю групу знає чи слухає?

Ось одна Пісня
http://rapidshare.com/files/116580262/pcc.mp3.html

[Globe]

клас!